Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, упродовж 2013 року судом розглянуто 71 справу з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. За результатами розгляду – по 62 справах винесено постанови, тобто розглянуто справи по суті і лише в 9 випадках ухвали. У відсотковому відношенні по 86,5 % позовних заяв було відкрито провадження по справі; 7,5 % – постановлено ухвалу про залишення заяви без розгляду; 4,5 % випадків – справи передано в інші суди та в 1,5 % справ – винесено ухвалу про закриття провадження. Стосовно предмету позову: 67 % – адміністративні справи та матеріали, що надійшли до суду за зверненнями особи, звільненої з публічної служби; 33 % - це спори, в яких позивачем є особа, яка перебуває на публічній службі і вважає, що орган, з яким вона перебуває у трудових відносинах, порушив її права, свободи чи інтереси у цій сфері.
Заслуговує на увагу той факт, що за наслідками розгляду 62 справ, позовні вимоги громадян задоволено в 45 випадках. Це є свідченням того, що у більшості випадків судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, порушення прав та інтересів громадян суб’єктом владних повноважень. Особи, які звернулися до суду за захистом своїх порушених прав отримали такий захист відповідно до Конституції та Законів України.
Така кількість задоволених позовів громадян свідчить як про порушення законодавства суб’єктами владних повноважень, так і про зловживання посадових осіб своїм службовим становищем при прийнятті рішень щодо проходження публічної служби підлеглими. Як результат, такі дії призвели до порушення прав службовців, які змушені були звернутися до суду.
Необхідно зазначити, що оскаржено до суду апеляційної інстанції 45 рішень Херсонського окружного адміністративного суду. Але скасовано лише 5, що у відсотковому відображені становить 11,1 % від загальної кількості переглянутих. Наведене переконливо свідчить, що при розгляді даної категорії спорів, Херсонським окружним адміністративним судом в основному правильно застосовувались норми матеріального та процесуального права.
Так, судом було поновлено осіб на посадах публічної служби Херсонщини: оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області; начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області; головного спеціаліста юридичного відділу юридичного управління апарату Херсонської обласної державної адміністрації; оперуповноваженого Сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці; начальника служби у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації; завідувача сектора з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю апарату Голопристанської районної державної адміністрації; головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області та інших.
Справи цієї категорії є актуальними та складними, оскільки стороною в них виступає орган державної влади, тому постановлення судового рішення з однієї сторони захищає порушені права та інтереси особи, а з іншої сприяє забезпеченню функціонування України як правової держави в рамках Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.