Більше 70 років відділяє нас від тієї миті, коли наші діди разом з усім світом раділи Перемозі. Цей день завжди викликає почуття світлої радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас, він уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих доль, нездійсненних мрій і задумів.
Це свято пов’язує покоління військового лихоліття з поколіннями народжених після війни, тими хто своїм життям зобов’язаний ветеранам. Їх ставлення до громадянського обов’язку – це невичерпне джерело патріотизму, високий взірець для наслідування. Продовжуючи славні героїчні традиції старших поколінь, захисники України і сьогодні з честю виконують покладені на них завдання, виявляючи при цьому високий професіоналізм, мужність та відвагу.
Наш земний уклін усім, хто пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Нехай зігріває нас всіх незгасне світло Перемоги, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я щасливого майбутнього нашої країни. Час невладний над щирою вдячністю людських сердець, і скільки б не минуло років, пам’ять про величний подвиг воїнів-захисників житиме!
Хай мир і злагода панують на нашій землі!
Вічна пам’ять загиблим, низький уклін живим!
_03_03.png)
